Чому балкони у старих будинках підвищують ризики

Архітектор Андрій Пономаренко зазначає, що найбільша ймовірність аварійного стану балконів притаманна старим житловим будинкам, зокрема «сталінкам», «хрущовкам» і спорудам 90-х років. З часом матеріали втрачають міцність через вплив погоди, перепади температур та недоліки у гідроізоляції. Крім того, відсутність профілактичного ремонту посилює руйнацію. Тому, коли балкони починають деформуватися або тріскатися, це серйозний сигнал для власників.

Де найбільша загроза — самовільні добудови

Окрім природного зносу, значну небезпеку становлять балкони, добудовані без проєктної документації та технічного погодження. Такі конструкції часто не враховують навантаження на несучі елементи будівлі, а їхнє кріплення може бути ненадійним. Саме через це саморобні балкони схильні до швидшого руйнування. Архітектор наголошує, що власникам варто бути обережними з такими рішеннями, адже це може загрожувати безпеці не лише їхньої квартири, а й сусідів.

Як вчасно помітити проблеми та діяти

Пономаренко рекомендує регулярно оглядати балкони на предмет тріщин, відшарування штукатурки, корозії металевих деталей або перекосу плит. Якщо з’являються такі симптоми, потрібно звертатися до спеціалістів для повної діагностики. Своєчасне виявлення дефектів дозволяє провести ремонт або посилити конструкцію, запобігши можливим аваріям. Тож не варто ігнорувати перші ознаки пошкоджень, адже це питання безпеки.